Значення Володимира Великого в українській історії
Діяльність князя Володимира Великого призвела до «європеїзації» Київської Русі – держава посіла своє місце нарівні із сусідами в міжнародних стосунках та долучилася до загальноєвропейського культурно-релігійного простору.
Головними елементами спадку князя Володимира Великого є:
а) запровадження християнства в якості державної релігії:
- нівелювання родоплемінних культурно-релігійних особливостей та впровадження єдиного для держави «морального кодексу» – християнського віровчення;
- створення можливості для укладання рівноправних угод із сусідніми християнськими правителями, зокрема – династичних шлюбів;
- будівництво першої кам’яної церкви на Русі – Десятинної;
- укладання «Церковного Уставу Володимира» – першого писемного джерела церковного права, що визначав юрисдикцію церковних судів, порядок виплати десятини та функціонування лікарень та паломницьких будинків.
б) перетворення ранньої Русі на повноцінну державу:
- початок карбування власної монети («златників» та «срібників») не тільки в якості платіжного засобу, але й для політичного «маркування» оподаткованої території;
- вміщення на монетах княжого родового знаку – «тризубу Володимира», – що сьогодні є гербом України;
- упорядкування системи мір та ваги із церковним наглядом за ними;
- запровадження кириличної писемності, без якої неможливе функціонування державного апарату;
- створення перших шкіл, зокрема при Десятинній церкві, де навчалися 300 дітей;
- початок зовнішньополітичних відносин із сусідніми державами (Польщею, Угорщиною, Чехією та Візантією – з останньої походила дружина Володимира Анна);
- закладання нових міст на недавно приєднаних та прикордонних територіях Русі.
