Бо завтра стрінете ви на світанні сонця ясен схід.
Ляже в буйнім квітуванні перед вами широкий світ.
Тож з усього вам щасти : із роси, із води,
Щоб з толком та до пуття ви прожили усе своє життя.
А я…. Минеться літо. Осінь в школу покличе.
Пройду стежиною по листях золотих,
Знайомі буду зустрічать обличчя,
Та вас уже не буде поміж них.
До школи поспішатиму я звично,
Такий же світлий та охайний клас,
Допитливі чекатимуть обличчя,
Про те, за партами не буде вас.
Ще довго буду в інших вас вбачати,
І окликати вас по іменах.
Шукати поглядом, щоб комп’ютери справляти,
Задачу вміло розв’язати, і пісню гарно заспівати,
На турніку всі вправи показати.
А ви ж далеко будете від хати
В той час новий долати шлях.
Дорогі мої, нехай дороги стеляться вам шовкові,
Хай навіть взимку квітне вам весна,
Дай бог вам щастя,віри та любові,
Нехай святяться ваші імена,
В добру путь вам дорогі мої,
Високого вам польоту,
Справжньої людської долі
|