Шановні друзі,батьки, учителі, присутні,дорогі мої випускники!

      Хвилюючий сьогодні день у вас діти,не менше хвилюються батьки. Так шалено б’ється серце у всіх нас. Адже сьогодні у цей чудовий останній весняний день  наша школа нагадує осіннє дерево, від якого відірвались 14 листочків. 14 найкращих, найсильніших, найміцніших якими пишався наш шкільний сад. Це ви дорогі мої випускники.   

      Пройшли ми з вами славетний шлях, подолали немало вершин, побували в багатьох куточках: Умань, Почаїв, Львів, Карпати. Здолали найвищу гору України – Говерлу, успішно ров’язали немало олімпіадних задач. Тому я впевнений, що ви зможете успішно розв’язати всі життєві задачі, і досягти своєї вершини. Проте пам’ятайте, тільки постійна і наполеглива праця приведе вас до бажаного успіху.

      Не ображайтесь, що ми, дорослі, сьогодні так багато звертаємось до вас, просто нам хочеться сказати вам на прощання багато гарних, теплих слів.

Бо завтра стрінете ви на світанні сонця ясен схід. Ляже в буйнім квітуванні перед вами широкий  світ. Тож з усього вам щасти : із роси, із води, Щоб з толком та до пуття ви прожили усе своє життя. А я…. Минеться літо. Осінь в школу покличе. Пройду стежиною по листях золотих, Знайомі буду зустрічать обличчя, Та вас уже не буде поміж них. До школи поспішатиму я звично,  Такий же світлий та охайний клас, Допитливі чекатимуть обличчя, Про те, за партами не буде вас. Ще довго буду в інших вас вбачати, І окликати вас по іменах. Шукати поглядом, щоб комп’ютери справляти, Задачу вміло розв’язати, і пісню гарно заспівати, На турніку всі вправи показати. А ви ж далеко будете від хати В той час новий долати шлях. Дорогі мої, нехай дороги стеляться вам шовкові, Хай навіть взимку квітне вам весна, Дай бог вам щастя,віри та любові, Нехай святяться ваші імена, В добру путь вам дорогі мої, Високого вам польоту, Справжньої людської долі