Релігія завжди
відігравала значну роль у житті людини. Вона була і завжди буде незмінним
супутником цивілізації.
Побувавши у
Почаєві, я відкрила для себе новий світ. Чого б варта та надзвичайна атмосфера
величі і святості, яка відчувається у цьому місці на кожному кроці. Я опинилася
серед тисяч віруючих, які стояли на молитві. Це було надзвичайно. Особливо мене
вразило, наскільки глибокою є віра в людей. Також сподобався нічний краєвид
Почаївської лаври, коли майже кожна святиня освітлюється, і людина залишається
майже сама, зі своїми думками і мріями.
В очах людей, яких
я зустрічала, читалася надія. Хтось сподівався на покращення здоров’я, хтось
прийшов для того, щоб знайти себе у цьому світі. А ще вразило те, що серед
служителів я побачила багато молодих облич. Можливо, вони є моїми ровесниками,
які присвятили себе служінню церкві. Це ще раз доводить, що віра живе у серцях
людей.
Почаїв – дуже заворожуюче місце, яку
залишає по собі неймовірні враженні.
Фоторепортаж подорожі можна переглянути у фотоальбомі
Запах кави, солодкий аромат, який манить, архітектура міста – зачаровує з
першого ж погляду. Звісно хто не побував у м. Лева цього не зрозуміє, але я
спробую передати вам ті почуття які відчула особисто.
Найперше, що привернуло мою увагу –
дороги, кожна з яких це гранітна бруківка, з різними, деінде візерунками із
каменів. Це еталон краси цього міста. Хоча дороги це лише початок…
У
якій частині міста ти би не був західна, південна чи центральна у будь-якому
закладі персонал із вами буде розмовляти виключно українською мовою, чистою та
милозвучною, такою як говорили наші прабабусі, без слів паразитів та
бруднослів’я. Люди завжди привітні, від них віє позитивом, чимось таким, що
зігріває серце, від цього автоматично з’являться посмішка на обличчі, щира
посмішка.
Львів – це ніби частинка Риму в Україні.
Ці слова не даремно написані, у Львові дійсно є Римо-католицька церква, у якій
відчуваєш себе маленькою мурашкою у великому світі архітектури.
Відзначення Всеукраїнського дня
Бібліотек в нашій школі стало традиційним.
На урочистій лінійці «Бібліотека – духовна скарбниця» учні ще раз
переконалися у потребі книги, її значенні у житті кожної людини. А літературні
герої із творів виховували в учнів, почуття гідності, любові до рідного краю,
шанобливе ставлення до старших.
Цікавою та змістовною була виставка
книг, ілюстрацій «Чарівний світ казковий».
З 9 по 13 вересня у школі проходило свято квітів "барви рідного краю". Класи представили свої квіткові композиції, вправлялися у конкурсах з флористики. Ведучі свята ознайомили учнів з легендами про квіти-символи, повідомили цікаві факти про квіткові рослини.
Щовечора на шкільному стадіоні збиралися діти
різного віку. їх зацікавив сучасний молодіжний рух «Stretworkout», який пропагандує
здоровий спосіб життя та силові вправи. Тож у них з'явилась ідея створити
аналогічні змагання в Лучинці. Ініціаторами були Вавшко Віталій (студент
Вінницького національного медичного університету) та Беглий Олександр (учень 11
класу). Змагання проходили на шкільному стадіоні. Жителі села з радістю
підтримали ініціативу та прийшли вболівати за молоде покоління. Фестиваль розпочався із загальної розминки та
забігу. Діти були поділені на дві категорії: до та після 15 років та окрема
категорія - дівчата. Змагання проходили в 2 етапи: перший етап - підтягування
на турніку, другий етап - віджимання на брусах, тримання кута на брусах. Після
цього свої можливості демонстрували дівчата. Завдання для них - стрибки зі
скакалкою та крутіння хула-хупа. Після загальних змагань організатори показали
силовий фрістайл та майстерклас. Результати змагань приємно здивували
глядачів, тому що перевершили їхні очікування. Перше місце у категорії хлопців,
старших 15-ти років здобув, Мороз Дмитро. У категорії до 15-ти років перше
місце виборов Шарапатюк Антон. Найкращою серед дівчат була Бегла Юлія. У
змаганнях зі стрибків у довжину з місця золото належить Матієку Олександру.
Переможці були нагороджені грамотами та цінними призами.
Фестиваль здорового
способу життя проводився у Лучинці вперше, але будемо сподіватись, що не
востаннє, тому що такого типу заходи корисні як для молоді, так і для жителів
села. Ми дуже вдячні нашим молодим організаторам та чекаємо від них нових
звершень. Висловлюємо подяку Вавшкові Віктору Миколайовичу за підготовку
стадіону до змагань та допомогу нашим організаторам.
Учні школи добре працювали протягом навчального року й гарно відпочивають влітку.
Деренько Денис - переможець обласних олімпіад та конкурсів відпочивав у таборі "Молода гвардія" у м. Одесі. А інші переможці Вавшко Владислав, Країло Ольга, Тодавчич Артем відпочивали і набиралися сил в м. Одесі в таборі "Затока".
Ми пам’ятаємо (Той день), коли у наших думках зародилася мрія про підкорення Говерли. (Майже весна) була, коли ми почала готуватися до цієї поїздки, і були впевнені, що (Все буде добре). Найбільше зусиль для реалізації мрії доклав наш класний керівник Заболотний Микола Григорович. (День у день) його можна було зустріти у райцентрі, адже потрібно було зібрати усі необхідні документи. (Ночі і дні) він турбувався про те, як нам безпечно дістатися до Карпат, і у цьому йому допомогли наші чудові водії. Отож у червні наша дружна команда учнів та вчителів вирушила на зустріч незвіданим шляхам. А першою зупинкою було чарівне місто Коломия. Там ми відвідали музей писанки. (Зелені очі) нашого гіда ознайомили нас з таємницями писанкарства.
Далі нас чекали господарі у с.Микулучині, в яких нам пощастило зупинитися під час подорожі. Залишивши речі у їх садибі, ми рушили до Буковелю, який зустрів нас великими похмурими хмарами. Та за декілька хвилин їх змінило яскраве сонце, тому ми змогли покататись на канатній підйомній дорозі й відвідати Екстрим парк. Тож естримом ми зарядилися, що вистачило ще й для Говерли, сходження на яку й здійснили наступного дня. На підкорення найвищої точки України ми витратили 2.5 години. Вся наша група зуміла подолати кілька кілометрів та часом небезпечного підйому. Та воно того варте, ми відчули себе неначе (На небі)…
P.S. Ми – фани рок-музики, зокрема – гурту «Океан Ельзи». У дужках – назви пісень гурту – вони надихали нас J
